До списку

Після перемоги: переможці Innovation Sandbox ISsoft діляться успіхами стартапів

17 Грудня, 2020

Двічі на рік у ISsoft відбувається Demo Day в Innovation Sandbox, на якому визначається переможець чергового сезону стартап-інкубатора. Ні для кого не секрет, що тріумфатор отримує приз від ISsoft – 5 тисяч $ на подальший розвиток проєкту. Ми вирішили дізнатися, як справи у всіх переможців Innovation Sandbox, як розвивається їх стартап і з якими труднощами вони зіткнулися з моменту перемоги.

Юрій Лук’яненко з проєктом Sleeppy – переможець третього сезону Innovation Sandbox (липень 2020).

Минуло всього чотири місяці з останнього сезону Innovation Sandbox. Юрій Лук’яненко став переможцем Demo day з проєктом Sleeppy. Стартап Юрія – це розробка прототипу, який допоможе покращити якість сну і позбутися від хропіння. Ми вирішили дізнатися, чи змінилася концепція і на якій стадії зараз знаходиться розробка прототипу Sleeppy.

– Робота над удосконаленням прототипу призупинилася. Ми з дружиною після перемоги на Innovation Sandbox взяли собі пару тижнів відпочинку, оскільки до цього працювали на межі: мало спали і весь вільний час приділяли пристрою. На жаль, через кілька тижнів почалися всім відомі події в Білорусі, які забрали у нас всю мотивацію, натхнення і сили для роботи над Sleeppy. Концепція прототипу не змінилася, ми все ще плануємо впровадити в девайс динамік, мікромотор і підключати його до телефону через Bluetooth. Також плануємо замінити і систему мікрорадарів.

Влітку ми планували встигнути підготуватися до прийому заявок в німецький бізнес-акселератор, не вийшло. Але ми все одно хочемо потрапити в наступну хвилю акселератора, яку обіцяють запустити навесні. Поки я шукаю, де б роздобути деталі, яких бракує для прототипу і відновлюю роботу над девайсом: через переїзд в Вільнюс, частина напрацювань залишилася в Мінську, доведеться наганяти, – поділився Юрій.

Максим Автонєнко з проєктом WiselyEat став переможцем другого сезону Innovation Sandbox.

У грудні 2019 переможцем Innovation Sandbox став проєкт WiselyEat під керівництвом Максима Автонєнка. Максим розробив розумні електронні прилади, які прививають людям корисні звички під час їжі. Ми дізналися, як віддалена робота і Covid-19 вплинули на проєкт Максима.

– За десять місяців вдалося зробити не все, що я планував. Звичайно, пандемія внесла свої корективи в доставку комплектуючих. Доводилося чекати по три-чотири місяці, були випадки, коли замовлені комплектуючі прийшли з дефектами, можливо, товар псувався при транспортуванні, доводилося замовляти і чекати знову. Є своя специфіка роботи з китайськими постачальниками, вони дуже часто не виконують узяті на себе зобов’язання. Загалом легко не було. 

Дистанційна робота ж, навпаки, відкрила мені іншу сторону світогляду. Я усвідомив, що зовсім не обов’язково сидіти в одному місці і бути прив’язаним до одного офісу, я зрозумів, що таке бути гнучким. Зараз, наприклад, переїхав до Львова. В майбутньому планую знайти стартап-хаб, який розгляне мій прототип, або інвесторів, які будуть готові заплатити за винахід. Гнучкість мені потрібна, щоб мати можливість працювати в ISsoft з будь-якого міста світу, а ще й займатися розвитком свого проєкту, – ділиться новинами Максим.

Нагадаємо, що WiselyEat – це унікальні електронні столові прибори, які контролюють процес прийому їжі. 

– Чи змінилася концепція? Що вдалося зробити за останні півроку?

– Концепція не змінилася. За цей час ми з командою вибирали електронні компоненти, я писав технічне завдання на розробку друкованої плати і схеми монтажу компонентів. Зараз ми займаємося проєктуванням плати з вбудованим живленням, вібрацією, кнопками управління, індикацією і BLE- радіомодулем, щоб зробити зразок, який можна було б тестувати в польових умовах. Наше головне завдання – зробити “залізо”, а далі допрацьовувати мобільний додаток. Також я розглядаю можливість інтеграції з додатками-калькуляторами для підрахунку КБЖВ, щоб скоротити процес розробки мобільного додатку. Можливо, коли ми зберемо плату, все запрацює, я запатентую винахід і продам його одній з великих корпорацій.

– Добре, що робота йде і плани є. Чи змінився склад команди?

– Зараз я у Львові, а в Мінську мої знайомі хлопці займаються конструкторською розробкою плати. Я їм довіряю, хай вони виконують роботу зі створення девайса після своїх основних завдань. Помалу їдь, далі заїдеш. У команду також додалися ті, хто займається мікроелектронікою. 

– Чи вистачає часу на роботу над стартапом зараз?

– Як і завжди, не вистачає. Я все ще вчуся на MBA по сорок годин на тиждень, крім роботи в ISsoft і роботи над WiselyEat. Побутові питання у Львові і знайомство з містом також внесло свої корективи у вихідні дні і вільний час по буднях.

– Вітаємо з чудовим результатом на “Дні інвестора 2020”. Розкажи про участь в конкурсі.

– На цей конкурс я випадково натрапив в Workplace в групі Innovation Sandbox. Відразу вирішив подати заявку. Через три тижні мені подзвонили і сказали, що мій проєкт потрапив в топ-50 проєктів півфіналу, і потрібно буде провести онлайн-презентацію стартапу. Потім я несподівано дізнаюся, що виступ збігається з днем вильоту до Львова. Так вийшло, що зійшовся навіть час, тому я попросив поставити мій пітч першим. У залі очікування я брав участь в конкурсі і навіть встиг відповісти на кілька запитань. Потім нас перервали повідомленням в аеропорту про те, що мене чекають на посадку. Після прильоту прийшов лист із новиною про те, що мій проєкт вийшов у фінал. Там вже потрібно було виступати англійською, але у мене був такий досвід на Demo day, і я відмінно впорався. З номера в готелі Львова я все розповів і презентував пристрій. Шістнадцять проєктів вийшли в фінал, а WiselyEat посів сьоме місце. Це досягнення додало віри, надії і сил для подальшого руху вперед.

– Мотивації додалося? Де ти взагалі її береш?

– Звісно. Насправді, треба просто брати і робити.

Дмитро Соловйов зі стартапом My Paramedic – тріумфатор першого сезону Innovation Sandbox (липень 2019).

Дмитро став першим переможцем оновленого стартап-хабу компанії. Спочатку додаток, який він з командою створював, був орієнтований на контроль здоров’я, прогнозування нападів і виклик допомоги в стані, який загрожує життю. 

– Як трансформувалася ідея і через що пройшов MyParamedic? Ми запитали у Дмитра.

– За останній рік ми пройшли через багато: були і злети і падіння. Але хорошого було набагато більше, ніж поганого. Ми встигли взяти участь в декількох стартап-івентах, подали заявку і потрапили на програму підтримки розвитку в Німеччині, зробили MVP, який трансформувався в основу поточного проєкту. Також ми отримали тимчасову посвідку на проживання, яка дає право працювати в Німеччині та зареєструвати компанію.

– Реалізація вашої ідеї якось трансформувалася? Що вирішили змінити?

– Так, оригінальна ідея трансформувалася і на якийсь час навіть заморозилась. Причиною тому високі юридичні ризики і зовнішні залежності. Усе це істотно гальмувало розвиток проєкту і не дозволяло перейти на наступний рівень. І ми прийняли рішення, що мінімізуємо ризики і скоротимо зовнішні залежності. Під ризиками я маю на увазі, наприклад, відповідальність за смерть людини в разі, якщо програма не визначить, що стану людини загрожує смертельний ризик і не викличе допомогу. Плюс всі елементи системи повинні пройти медичну сертифікацію. З ПЗ проблем не буде, а ось девайси, що є на ринку, не володіють потрібною сертифікацією і їх виробники не прагнуть до цього.

Нам було важливо зберегти всі напрацювання, щоб проєкт не став іншим. Ми взяли з нашої оригінальної ідеї use case, розклали його на маленькі частини, проаналізували повторно і вибрали одну частину як стартову точку, яка найбільше підходила до того, що ми зробили і хотіли б зробити. Так ми вибрали старт – відновлення після серцевого нападу і оцифровку кардіотерапії. Насправді це буде цифрова кардіотерапія. Ми зберегли майже все, що було: взаємодія з девайсами, нотифікації і додали функції для сердечників, а також пацієнтів, які можуть лікуватися, перебуваючи вдома, а не в лікарні. Крім того, з’явився персональний план терапії (фізичні вправи, потрібна інформація, релаксація), який адаптується під можливості користувача автоматично за допомогою AI, на основі самопочуття і показників вітальних функцій.

Нещодавно в Німеччині з’явилося поняття “digital health application” – додаток, як наш, який може використовуватися в терапії, призначеній лікарем, спільно з прийомом ліків або без них. Тобто лікар буквально говорить: “Ось тобі додаток, йди додому, роби, що він говорить, і прийдеш через місяць, і ми перевіримо твій стан”. Так трансформувався наш проєкт. Але інші ідеї ми все ще тримаємо в голові, як тільки будемо готові, ми реалізуємо і їх.

– Запуск програми планується в Німеччині?

– Основний фокус – це Німеччина та інші європейські країни.

– Чи змінився склад команди?

– Склад змінився: двоє людей покинули команду, плюс ще один взяв паузу через сімейні обставини, але скоро повернеться в команду. Це життя, я вдячний кожному за участь в проєкті, в тому числі тим, хто пішов. Нові люди вже поступово вливаються в роботу: дизайнер і розробник. Також нам допомагають вирішувати різні питання люди, з якими нас познайомив інкубатор, наприклад, людина з бізнес-досвідом і інші едвайзери.

– Віддалена робота і Covid-19 якось вплинули на процес роботи над стартапом?

– Формат віддаленої роботи ми використовували завжди. Тому перехід на WFH ніяк не позначився на робочих процесах. Пандемія зачепила здоров’я команди: деякі з нас перехворіли, і у кожного хвороба протікала по-своєму і в різний час. Трохи загальмувався процес розробки через те, що хвора людина – це не працездатна людина. Я вважаю, що здоров’я перш за все.

– Брали участь в якихось заходах з проєктом?

– Ми брали участь у різного роду стартап-змаганнях і пітчах. Нашим першим публічним виступом був День інвестора в грудні 2019 року. Ми успішно пройшли в півфінал і фінал. Але при цьому переможців і переможених у фіналі не було, все було заради зв’язків. Потім ми отримали запрошення на пітч-івент білоруських бізнес-ангелів. Потім ми виграли і пітчили в Startups Fast Track, там ми отримали шанс поборотися за виступ на конференції Emerge 2020 року, але не пройшли в півфінал відбору на конференцію. Приблизно в цей же час ми пройшли відбір пітчу на Switch 2020 року, передбачалося, що поїдемо на захід в Прагу, але пандемія перенесла івент в онлайн-формат. 

Головним досягненням цього року було запрошення в німецький інкубатор Vision Health Pioneers, який спеціалізується на проєктах з галузі охорони здоров’я. Програма триває дев’ять місяців, але через Covid-19 нам продовжили її ще на два місяці. В ході програми було багато воркшопів, мітапів, менторських сесій – досвід і знання ми отримали колосальні. Крім цього були тут і пітч-сесії з експертами з різних областей, оцінювали пітч, давали фідбек, і ми на основі цього намагалися поліпшити проєкт. Кульмінацією став Demo Day і пітч перед широкою аудиторією. Планувалося, що виступати будемо офлайн, але знову ж таки все перенеслося в онлайн-формат. Періодично нас запрошують ще в інші інкубатори і акселератори, але поки що треба застосувати всі знання, а потім вже отримувати якісь ще.

Також у нас з’явився перший досвід спілкування з інвесторами. Нещодавно були сесії з венчурними фондами, там ми отримали корисний зворотний зв’язок. Стадія нашого проєкту для них ще рання, тому нас запримітили, і ми домовилися поспілкуватися пізніше.

– Чи вийшло подружитися з колегами-стартаперами?

– Знайомства завести вдалося, але люди тут з іншим менталітетом і мислять трохи інакше. Тут прийнято більше розповідати про свої труднощі і проблеми, тут це цінують і вважають тих, хто так не робить, замкнутими людьми.

– Ще горите ідеєю працювати над проєктом чи вигоріли?

– Мотивації повно, але її весь час треба чимось підживлювати, адже вона випаровується, якщо в процесах спад або труднощі. Щоразу, коли ми вирішуємо проблеми, отримуємо фідбек, мотивація збільшується, щоб ще більше працювати далі. Період вигорання вже позаду, була період, коли ми втомилися і отримували негативні відгуки, але пережили і зібралися.

– Що було найскладнішим за півтора року?

– Для мене челлендж був пітчити англійською, враховуючи, що я не надто емоційна людина. Часто були фідбеки про те, що потрібно додати емоцій. Є куди рости. Складно було також спуститися з небес на землю і усвідомити, що зробити продукт – це мала частина, велика частина – це його продати і перетворити на бізнес. Одним з головних челленджів року було бути на одній хвилі з командою, підтримувати один одного і мотивувати.

– Які плани на найближче майбутнє?

– Вирішити всі юридичні питання. На жаль, мета була поставлена ще півроку тому, але від нас не залежала. Треба зробити MVP, провести beta-тестування і знайти фінансування для проєкту – це три головні цілі на 2021 рік.

Tags: